ВИНОГРАД
Виноград
вважався, в основному, південною культурою, але дякуючи І. В.
Мічуріну, який вивів кілька сортів його для більш північних областей
нашого Союзу, ця культура почала завойвувати собі місце скрізь. В
умовинах Дніпропетровщини виноград культивується в усіх районах
області, при чому культивуються в основному європейські високоякісні
сорти.
Росте виноград на всіх грунтах, але кращими грунтами для нього
вважаються супіскові, суглинясті і кам'янисті. Добре також він
удається на чорноземлі і піску. Не культивується він на засолених І
заболочених грунтах.
На
Дніпропетровщині виноград культивується двох видів - кореневласний,
і прищеплений. Кореневласний - це такий вид винограду, коріння якого
і стебло розвиваються з чубука і ростуть одним сортом. Прищеплений
виноград - це такий його вид, коли на американському винограді
(лозі) прищеплюеться європейські його сорти. Це прищеплення роблять
виключно для того, щоб застерегти виноградник від знищення його
найзлішим його ворогом - філоксерою. Філоксера - невеличке, але
помітне простим оком творіння (мал. 17), яке, оселюючись на коріннях
винограду, шляхом висмоктування з нього поживних соків, доводить
виноградні кущі до цілковитого їх знесилення і виноград гине. Схему
розвитку філоксери видно на мал. 18.
Американські
сорти винограду (переважно дикий) зовсім не бояться філоксери, через
що й служать підвоєм для європейських сортів, які так легко
захворюють на філоксеру. Через це в районах, де виникла філоксера,
виноград культивується виключно прищеплений на американській лозі.
У нас, на Дніпропетровщині, такі райони, як Сталіндорфський,
Софіївський, Криворізький, Широківський, Казанківський і Долинський
вважаються частково, або цілком зараженими філоксерою. Ось чому в
деяких цих районах (Сталіндорфський) виноград культивується виключно
прищеплений. Вивіз саджального виноградного матеріалу (прищеплені й
скоренені саженці, чубуки) із перелічених районів зовсім
заборонений. Саджання винограду в Сталіндорфському районі повинно
провадитись тільки прищепленим виноградом. В решті перелічених
районів, філоксерно загрозливих, - виноград можна садити і
кореневласним саджальним матеріалом, але кожний випадок саджання
потрібно обов'язково погоджувати з місцевим агрономом, або
карантинним інспектором.
Сорти винограду для Дніпропетровської області, рекомендовані науково
- дослідницьким виноградно - виноробним інститутом (в Одесі
Люсдорф), такі:
Крім
перелічених стандартних сортів винограду, в нашій області в деяких
південних і центральних районах культивуються і дають високі врожаї
такі сорти винограду: чорний кримський, Чауш, Кабасма, Серексія,
Альварна й ін.
Є в нашій області також і Мічурінські сорти: Північний білий і
Російський конкорд, які культивуються і вивчаються в наших умо-винах
І. Ф. Чистяковим (артіль ім. Куйбишева, Н.-Сирогізького району).
1. ПІДГОТОВКА ГРУНТУ
Грунт під
виноград підготовляється дуже глибоко - на глибину 70 - 75 см.
Роботу цю найкраще виконувати тракторами ЧТЗ, перевальними плугами.
В умовах індивідуального господарства цю роботу виконують
рукошма-лопатою, себто роблять так званий перевал. Перевал роблять
так: звичайною садовою лопатою риють канаву шириною в 1 метр, а
довжиною - по розміру ділянки, глибиною ж в 70 - 75 см. Землю треба
викидати на один бік. Закінчивши таким чином викопування першої
канави, приступають, рядом з викопаною, до іншої, при чому землю
тоді викидають у викопану канаву і т. д. доти, доки не закінчать
всієї ділянки (мал. 19).
2. САДЖАННЯ
Перед самим саджанням винограду призначену для виноградника дільницю
розбивають на ряди. В індивідуальному господарстві виноград
необхідно саджати на відстані ряд від ряду - 1,25 м., а в рядах (кущ
від куща) - 0,75 метрів, що складає на площу в 200 кв. метрів 220
кущів.
Саджання винограду провадять весною окоренілими саженцями, або
чубуками, в добре вигріту сонцем землю в квітні місяці.
Для саджання окоренілими саженцями риють невеличкі на глибину 50 -
60 см ямки, куди і висаджують виноград.
Саджання чубуками провадять під кілочок, спеціально для цього
зроблений. Кілочок повинен бути тонкий і довгий, щоб ним була
можливість проробляти дірки на глибину 50 - 60 см. Найкраще для
цього мати залізний прут.
Посаджені так саженці або чубуки на поверхні грунту повинні мати по
дві бруньки.
Після саджання виноград поливається і притінюється м'якою вологою
землею на вигляд горбика на висоті 15 - 20 см (мал. 20).
3. ДОГЛЯД ЗА
ВИНОГРАДОМ
В перший рік насадження винограду догляд за ним буде полягати лише в
одному - в збереженні горбиків до появлення пророслих бруньок
винограду і в знищенні на винограднику бур'янів.
Приблизно в липні місяці, коли пророслі через горбики паростки
винограду досягнуть З - 5 см, горбики обережно розкидають. Цю роботу
краще провадити в похмуру погоду, або увечері, щоб сонце не
пошкодило молодим паросткам. На зиму вирослі за літо паростки
винограду пригинають до землі і прикривають землею. Товщина
прикриття - 15- 20 см (мал. 21).
Весною другого року провадять відкривання винограду та його
обрізування. Обрізування полягає в тому, що із розвинених двох
залишених на поверхні грунту двох паростків, -
один знищується зовсім, а другий ріжуть на дві бруньки.
На четвертому році із 4-х розвинутих паростків формують чотирі
ріжки, які будуть розміщені на кущі рівномірно на всі сторони,
навзірець чаші. Ця форма обрізування має назву чашевидної. Кожний із
4-х паростків обрізується на дві бруньки.
На п'ятому році кущ набуває повної форми чаші - 4 ріжки, по дві
бруньки на кожному. Із розвинутих 8 паростків, які виросли із 4-х
ріжків, кожний із нижніх обрізують на 2-3 бруньки (на "сучки
заміщення"), а решту- на 5-6 бруньок (на плодові паростки).
Таке обрізування винограду повторюють з року в рік, при чому,
залежно від сили росту виноградного куща, що залежить від ґрунтових
і кліматичних умов, обрізування плодових паростків можна провадити і
на більшу кількість очків. Чим жирніш паростки, тим обрізування
повинне бути довгіш і навпаки.
Крім обрізування винограду, яке в основному зумовлює його урожай,
існує ще цілий ряд так званих зелених операцій над кущами, які також
не меншу роль відіграють в одержанні високих урожаїв винограду. Так:
Обламування зелених паростків провадять тоді, коли вони досягнуть
15-20 см довжини і на них з'явиться суцвіття. Обламування роблять з
таким розрахунком, щоб всі плодові паростки, а також паростки, які
призначаються для плодоношення в майбутньому році залишались на
кущах, решту ж їх - виламують.
Підв'язування винограду роблять для того, щоб виноградна лоза,
будучи підв'язана до дроту, або до кілочка (тичинки), була
рівномірно освітлена сонцем і мала постійний рівномірний приплив
свіжого повітря. Все це необхідно кущеві для того, щоб він міг дати
рівномірно рясний урожай.
Прищіпування верхівок паростків і карбування служать для того, щоб
припинити ріст паростків, на яких є грони винограду і цим спрямувати
поживні речовини на збільшення ягід, а також дати якомога більше
повітря й світла, що сприяє більш ранньому визріванню ягід.
Прищеплювання верхівок винограду роблять тільки на сильних кущах,
слабі ж паростки не укорочують. Карбування провадять на плодоносних
паростках, а також на паростках продовження в період, коли вони
починають дерев'яніти - наприкінці липня, або на початку серпня.
Укорочування пасинків. Пасинками звуть паростки, які розвиваються в
пазухах листів. Вони бувають двох видів: 1) короткі, що несуть по
2-3 листки, і 2) довгі, навзірець звичайних паростків. Короткі
пасинки, як такі, що не приносять виноградному кущеві будьякої
шкоди, зовсім не укорочують, довгі ж пасинки, навпаки, віднімають у
сидячих біля них бруньок багато поживних речовин і їх обов'язково
треба укорочувати шляхом обрізування секатором, або прищеплювання
над другим чи третім листом.
Розріджування листів та їх видалення провадять для того, щоб кожній
гроні винограду дати повне освітлення й вільний приплив повітря, чим
прискорюється визрівання ягід і покращується їх забарвлення.
Видаляються листи головним чином біля грони винограду в період
початку визрівання ягід.
Крім загального догляду за виноградним кущем, що полягає у
вищенаведених агротехнічних заходах, - догляд за виноградинками ще
полягає в своєчасному підпушуванні грунту, знищенні бур'янів,
поливанні в посушливі роки, боротьбі з шкідниками та весінніми
заморозками, шляхом димових завісів, закриванні виноградників на
зиму і т. д.
